Kobieta dla kobiety (w świecie islamu)

  1. Wioletta Jedlecka

Abstract

Woman for the woman (in the world of Islam)


The aim of this paper is presentation of the feminism activity of elected representatives in the world of Islam for women living in this world. Where we have discrimination against women on account of the sex, sooner or later we have a reaction of the subordinated group dissatis­fied with such a state of affairs. Therefore we have the feminist activity in Muslim societies. One should emphasize that feminism among Muslim women is very diverse — different among women who believe in God, different among atheists, different in Muslim countries, different among groups of emigrants in the West. A thesis that the woman has the same rights as the man connects all these currents.

Жінка для жінки (у світі ісламу)


Метою статті є вказання діяльності вибраних представниць у широкому розумінні феміністичної течії у світі ісламу на користь жінок, які проживають саме у цьому світі.Незалежно від культурно-просторової локалізації протягом століть жінки стикаються з нерівним ставлення, в основі якого лежить патріальхальна традиція, вкорінена як у християнській історії Європи, так і у ісламській історії Близького Сходу і Африки. Однак різниця полягає у тому, що на шляху емансипації європейських жінок, аж настільки істотної ролі не відігравала і в принципі не відіграє релігійна доктрина. Не­має сумніву, що іслам підкреслює свою сильну і постійну присутність у свідомості і діях мусульманських активісток. Проте всюди, де доходить до дискримінації жінок за статевою ознакою, рано чи пізно виникає реакція незадоволеної таким станом речей підлеглої групи. Тому також спостерігається існування і активність феміністичних рухів у арабських та мусульманських суспільствах. Фемінізм серед жінок мусульма­нок є надзвичайно різноманітним — інший серед віруючих жінок, інший серед ате­їсток, інший у мусульманських країнах, інший у свою чергу серед груп іммігрантів на Заході. Усі ці течії поєднує переконання, що настала пора побачити у жінці істоту рівну чоловікові. Поєднання явища фемінізму з культурою ісламу з першого погляду може здаватися провокацією. Фемінізм, який ототожнюється з сучасністю і лібераліз­мом, суперечить спрощеному образу мусульманської жінки, якої другорядний статус у суспільстві санкціоновано релігією і традицією. У той же час фемінізм не є новим явищем у культурі арабсько-мусульманського світу. Він розвивається з кінця ХІХ ст., паралельно з аналогічним рухом у Західному світі. Якщо мова заходить про ситуацію жінок у сучасних часах ісламські країни характеризуються більшою ніж колись рів­ністю. Це виникає з факту, що іслам не має єдиного інтерпретатора святих писань, а також це є також ефектом нерозривного зв’язку релігії і держави, яке спостерігається у ісламських країнах.
Прекурсором течії, яку називають мусульманським фемінізмом вважається єгиптянка Айша Абдар-Рахман. Проте однією з найвідоміших активісток є Аміна Ва­дуд, інтелектуал афро-американського походження, професор ісламської теології в Університеті Співдружності Вірджинії, яка здійснила цікаву інтерпретацію теології з феміністичної точки зору і діяльність якої викликала багато суперечок. Однією із ісламських феміністок сучасності є Асма Барлас, пакистанського походження, яка багато років займається інтерпретацією Корану в контексті дискусії щодо статевої рівності і суспільної справедливості. У своїх роботах займається дослідженнями статі у мусульманській релігії. У свою чергу Аяан Хірсі Алі безсумнівно є найвідомішою представницею мусульманських жінок, які боряться за свої права у Голландії, репре­зентуючи світську течію фемінізму і виступаючи за так званою Третьою Генерацією Фемінізму, яка б мала стосуватися лише мусульманських жінок. У свою чергу у Вели­кобританії Шаіста Гохір бореться за те, щоб по відношенню до жінок, які розпочали навчання у вузах не застосовувалося насильство. Звичайно, вона бореться за права у британській культурі, але як підкреслює, у багатьох мусульманських спільнотах все не так. Це якби паралельна реальність. Гохір критикує поведінку британських му­сульманок, які бояться порушити status quo. Як приклад подає жінок з країн Третього Світу, де панують надзвичайно важкі умови, брутальні режими і суспільство набагато більш патріархальне. Там жінки гинуть через нагадування про свої права, але незва­жаючи на це, вони не здаються і за ці права боряться.

Pobierz artykuł

Ten artykuł

Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze

7, 2016

Strony od 75 do 88

Inne artykuły autorów

Google Scholar

zamknij

Twoj koszyk (produkty: 0)

Brak produktów w koszyku

Twój koszyk Do kasy